- дозоляти
- -я́ю, -я́єш, недок., дозоли́ти, -золю́, -зо́лиш, док.1) перех. Закінчувати золити. Дозоляти білизну.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дозоляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дозолити — див. дозоляти … Український тлумачний словник
допікати — допекти (словами, діями виводити когось із рівноваги), дошкуляти, дошкулити, діймати, дійняти, дозоляти, дозолити, дратувати, нервувати … Словник синонімів української мови
дошкуляти — дошкулювати, дошкулити 1) (кому виводити з терпіння, з рівноваги словами / діями), досаждати, досадити (кому), завдавати прикрости, завдати прикрости (кому), ді[о]ймати, ді[о]йняти (кого), дозоляти, дозолити (кому), досолювати, досолити (кому),… … Словник синонімів української мови